Шлях викладача-початківця до вершин професійної майстерності
Саме такі слова відомого українського педагога є дороговказами на шляху до вершин професійної майстерності. Основне завдання закладу вищої освіти закласти міцний фундамент для особистісного розвитку, реалізації педагогічних ідей викладачів-початківців. Адже у будь-якій людині можуть розквітнути сотні несподіваних талантів, якщо їй просто створити для цього можливості. Науково-педагогічний колектив інституту з радістю поповнив свій кадровий потенціал здібними, креативними, сповненими енергії та творчого натхнення молодими людьми. З метою надання допомоги в оволодінні професійними уміннями і навичками, порад та рекомендацій в освітній діяльності 23 січня 2024 року проведено навчально-методичний семінар для викладачів-початківців.
Захід розпочався із привітання заступниці директора з навчальної та навчально-методичної роботи Степанії БІЛИК, яке органічно перейшло у тематичну доповідь. Присутні ознайомилися з нормативним документом – Законом України «Про вищу освіту», на засадах якого інститут здійснює професійну підготовку майбутніх фахівців за одинадцятьма спеціальностями. Доповідачка коротко зупинилася на статті 5 Рівні та ступені вищої освіти, здобуття якої на кожному з них передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти. Більш ґрунтовніше Степанія Григорівна проаналізувала статтю 10 Стандарти вищої освіти, які визначають вимоги до освітньої програми, а саме: обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти; перелік компетентностей випускника; нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання; форми атестації здобувачів вищої освіти; вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти; вимоги до професійних стандартів. Цікавим для викладачів-початківців було також пояснення критеріїв відбору обов’язкових компонент та варіантів формування вибіркових дисциплін.
Завідувачка навчального відділу Галина ХРИСТЕНКО охарактеризувала нормативну базу впровадження освітньої діяльності. Доповідачка продемонструвала сторінку сайту інституту, яка відображає розділ «Освітня діяльність». Тут можна почерпнути усю необхідну інформацію про ліцензування та акредитації освітніх програм, спеціальності, стандарти вищої освіти. У вільному доступі є перелік освітніх програм, що реалізуються в інституті за роками вступу, навчальні плани, положення щодо організації освітньої діяльності. В даному розділі можна ознайомитися з внутрішньою системою забезпечення якості освіти, організацією освітнього процесу. Відвідувачам сторінки пропонуються також онлайн-платформи для неформальної освіти. Особлива увага присутніх була акцентована на Ліцензійних умовах провадження освітньої діяльності (в редакції Постанови КМУ №365 від 24.03.2021р.), зокрема пункту 38 "Досягнення у професійній діяльності, які зараховуються за останні 5 років". Галина Михайлівна наголосила, що кожен викладач повинен мати вагові напрацювання в методичній та науковій роботі, здійснювати підвищення кваліфікації шляхом проходження курсів, стажування тощо задля відповідності професійній кваліфікації у провадженні освітньої діяльності.
Визначальною функцією праці викладача є навчальна діяльність, яка спрямована на організацію освітнього процесу відповідно до нормативних документів. Методистка навчального відділу з питань забезпечення якості освітньої діяльності Наталія БІЛАН розпочала свій виступ з обґрунтування форм організації навчання у закладі вищої освіти, акцентувавши увагу на методику підготовки і проведення лекційних та семінарських занять. Викладачам-початківцям було запропоновано для викладу навчального матеріалу використовувати проблемну лекцію, лекцію-візуалізацію, лекцію-дискурс, лекцію із заздалегідь запланованими помилками, лекцію-прес-конференцію, а для формування у студентів умінь і навичок самостійно здобувати знання, розвивати пізнавальну активність та логічне мислення – такі різновиди семінару, як обговорення творчих письмових робіт, семінар-дискусія, семінар-конференція, семінар-прес-конференція, cемінар-«круглий стіл», семінар-«мозковий штурм». Доповідачка зазначила, що на досягнення мети навчальних занять впливають технології та методи навчання. Саме від рівня володіння ними залежить і рівень педагогічної майстерності викладача, ефективність освітнього процесу загалом. Наталія Миколаївна представила класифікацію методів навчання, здійснену дослідником педагогіки Ю. Бабанським, яка містить три групи – методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності, методи стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності, методи контролю і самоконтролю у навчанні.
Доповідачка охарактеризувала також інноваційні технології навчання, надаючи пріоритет інформаційно-комунікативним, проєктним та інтерактивним технологіям. В умовах змішаного навчання означені технології створюють сприятливе освітнє середовище, забезпечують реалізацію компетентністного, особистісно-орієнтованого, диференційованого підходів, забезпечують автономність у здобутті знань, розвивають творчі здібності та формують самооцінку особистісних знань. Наталія БІЛАН поділилася практичним досвідом впровадження проєктних технологій в освітній процес професійної підготовки майбутніх фахівців.
Процес навчання здійснюється на основі обґрунтованих й перевірених практикою дидактичних принципів, зумовлених закономірностями та завданнями освіти. Основні положення, що визначають зміст, організаційні форми і методи навчальної роботи охарактеризував завідувач кафедри електротехнологій та експлуатації енергообладнання Любомир КОЛОДІЙЧУК. Доповідач звернув увагу присутніх на необхідності дотримуватися загально-дидактичних принципів навчання (науковості, системності і послідовності навчання, доступності навчання, зв’язку навчання з життям, свідомості і активності у навчанні, міцності засвоєння знань, умінь і навичок, індивідуального підходу, емоційності навчання), наголосив на «золотому правилі» дидактики – принципу наочності у навчанні. Любомир Семенович проаналізував структуру лабораторних і практичних занять та методику їх проведення з наочним демонструванням, наведенням цікавих прикладів з власної педагогічної діяльності.
Навчально-методичний семінар був надзвичайно пізнавальним. Доброзичлива атмосфера, зворотній зв’язок між слухачами і доповідачами, актуальні питання, жвава дискусія, блиск в очах кожного з учасників семінару дозволяє зробити висновок, що захід був вдалим та мотивуючим до інновацій у професійній діяльності.
На завершення викладачам-початківцям було запропоновано дотримуватися рецепту щастя педагога, а ще висловлено щире побажання впевнено підніматися сходинками успіху, переступаючи які, навіть маленькими кроками, можна дійти до великого результату та досягнути вершин педагогічної майстерності.
Віримо, що незважаючи на усі виклики сьогодення слова Генрі Форда неодмінно стануть професійним кредом нашого науково-педагогічного колективу:
